Домашнє насильство. Як діяти людині, яка постраждала від домашнього насильства.

Домашнє насильство – дії, характерні для фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються між родичами або подружжям чи між іншими людьми, які спільно проживають, але не перебувають у родинних відносинах чи у шлюбі між собою.

 Яке буває домашнє насильство.

Психологічне насильство – форма домашнього насильства, де вас словесно ображають, погрожують, принижують, переслідують, залякують та роблять інші дії спрямовані на обмеження волевиявлення людини. До цього виду насилля також відносять переслідування, постійний контроль з боку кривдника, погрози. Якщо вас ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову належність чи походження, шантажують – все це є одним із проявів психологічного насильства.

Економічне насильство – форма домашнього насильства, де вас обмежують у доступі до ваших грошей чи забороняють використовувати кошти так, як ви бажаєте. До нього також слід віднести пошкодження вашого майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушення до жебрацтва та шантажування.

Сексуальне насильство – форма домашнього насильства, де присутні дії сексуального характеру, вчинені стосовно дорослої людини без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини. До цього також відноситься примушування до статевого акту з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості людини.

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

До кривдників можуть застосовуватись такі заходи:

Терміновий припис — захід протидії домашньому насильству, спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства. Застосовується до кривдника не більше, ніж на 10 днів. Ідеться про негайне припинення домашнього фізичного насильства. Він полягає в обмеженні кривдника, що вчиняє домашнє насильство, доступу до житлового приміщення, де проживає жертва.

Терміновий припис виноситься за заявою постраждалої людини, а також за власною ініціативою працівників Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Забороняється вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та контакт з нею. Кривдник повинен залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи.

Обмежувальний припис — захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямоване на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис видається судом на строк від 1 до 6 місяців за заявою постраждалої особи або її представника. Якщо домашнє насильство застосоване до дитини — за заявою батьків або інших родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, а також органів опіки й піклування.

Під час обмежувального припису діють такі обмеження та заборони:

• забороняється перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
• усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
• обмеження в спілкуванні з постраждалою дитиною;
• заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи;
• заборона особисто і через інших людей розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
• забороняється вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Куди звертатись в разі вчинення домашнього насильства?

 Крок 1.Найперше, куди потрібно звернутися за допомогою – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Пам’ятайте, що поліцейські можуть проникати до житла особи без рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням акту домашнього насильства, у разі небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.

За фактом виклику має прибути екіпаж патрульної поліції, зафіксувати прояв домашнього насильства у будь-якій формі та вжити наступні заходи:

• скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування;
• складений протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що зібрані працівниками поліції на підтвердження факту домашнього насильства, надсилається до суду;
• за наявності для цього підстав, затримати кривдника максимум на 3 години;
• застосувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника у разі необхідності.

Якщо з будь-яких причин особа не викликала поліцію та не зафіксувала факт насильства в сім’ї в момент вчинення, необхідно звернутися до територіального відділення поліції та написати заяву про притягнення кривдника до відповідальності.

Якщо не можливо залишатися вдома, необхідно продумати, де перечекати небезпеку, взяти із собою всі необхідні документи та речі.

Крок 2. У ситуації, якщо особа стала жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть, якщо немає видимих ознак тілесних ушкоджень, потрібно негайно звернутися до лікаря у травмпункт, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості. Надалі це допоможе притягнути кривдника до кримінальної відповідальності.

Крок 3. У разі вчинення фізичного або домашнього насильства, бажано негайно звернутись до районного відділення поліції для складання письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, до якого слід додати копію висновку судово-медичного експерта. У такій заяві слід коротко та чітко описати усі обставини справи. Також письмова заява може бути направлена як цінний лист з повідомленням про доставку.

Крок 4. Скористайтесь правом на встановлення обмежувального припису. Разом із тим, можна здійснити звернення на гарячу лінію протидії та запобігання домашньому насильству «1547» , а також на Єдиний контакт-центр правової допомоги – «0800 213 103». Для реалізації права на встановлення обмежувального припису можна скористатися безоплатною вторинною правовою допомогою у будь-якому місцевому центрі чи бюро з надання БВПД

Якщо ви потребуєте консультації, боїтесь звертатись до поліції з даного питання чи з інших причин, то можете зателефонувати на номери гарячих ліній, де вам нададуть роз’яснення та консультування:

1. Національна "гаряча лінія" з питань протидії насильству та захисту прав дитини 0 800 500 335або 116 123 (з мобільного) – безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України;
2. Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного116-123 вона працює цілодобово;
3. Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 1547;
4. Урядовий кол-центр 1545;
5. У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію Координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103або звертатись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги за місцем вашого проживання.